03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату ДИКЛОСАН
Содержание
- 1 основні фізико-хімічні властивості:
- 2 склад:
- 3 Форма випуску.
- 4 Фармакотерапевтична група.
- 5 Фармакологічні властивості.
- 6 Показання для застосування.
- 7 Спосіб застосування та дози.
- 8 Побічна дія.
- 9 Протипоказання.
- 10 Передозування.
- 11 Особливості застосування.
- 12 Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- 13 Умови та термін зберігання.
основні фізико-хімічні властивості:
- гель білого або білого з
жовтуватим відтінком кольору, однорідної консистенції, зі слабким специфічним запахом;
склад:
- 1 г гелю містить натрію диклофенаку 10 мг (0,01 г), кислоти
нікотинової 10 мг (0,01 г);
допоміжні речовини: карбомер (карбопол 934 Р або 974 NF), гліцерин, спирт ізопропіловий, 15 % розчин аміаку, розчин формальдегіду, вода очищена.
Форма випуску.
- Гель.
Фармакотерапевтична група.
- Нестероїдні протизапальні
препарати для місцевого застосування. Диклофенак, комбінації. Код АТС М02А А65.
Фармакологічні властивості.
- Препарат має протизапальну,
аналгетичну, ангіопротекторну, антитромботичну дії.
Фармакодинаміка.Механізм дії диклофенаку обумовлений пригніченням біосинтезу простагландинів, кінінів, та інших медіаторів запалення та болю, зменшенням проникності капілярів і стабілізуючим впливом на лізосомальні мембрани. Нікотинова кислота поліпшує мікроциркуляцію, виявляє антитромботичну дію, сприяє активації окислювально-відновлювальних процесів у тканинах.
Фармакокінетика. Фармакокінетика препарату обумовлена комплексною дією компонентів. При застосуванні у вигляді гелю диклофенак дуже повільно і у малій кількості (3-6 % від дози, нанесеної на шкіру) всмоктується в шкіру. При тривалому лікуванні або більших ділянках ураження, поступово проникає у підшкірні тканини, синовіальну рідину, плазму. Концентрації у синовіальній рідині досить стабільні, у плазмі швидко знижуються. Метаболізується диклофенак у печінці шляхом кон’югації з глюкуроновою кислотою. Виводиться з сечею приблизно 70 %, з калом – 35 %. Нікотинова кислота виявляє місцеві фармакотерапевтичні ефекти, її фармакокінетика при нашкірному застосуванні препарату не досліджена.
Показання для застосування.
- Гостра та хронічна недостатність
вен нижніх кінцівок, посттромбофлебітичний синдром, а також ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, гострі подагричні, інфекційні, псоріатичні та травматичні артрити, остеоартрози, бурсити, тендовагініти, радикуліти, набряково-больовий синдром травматичної етіології (забій, розтягнення).
Спосіб застосування та дози.
- Препарат наносять по 1-2 г
(4 - 8 см) 2 - 4 рази на добу рівномірним тонким шаром на уражену ділянку, злегка втираючи у шкіру.
Курс лікування – 7 - 14 діб.
Побічна дія.
- В окремих хворих можуть
спостерігатися явища місцевого подразнення шкіри: висип, свербіж, почервоніння.
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до
компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, бронхіальна астма, епілепсія, паркінсонізм, психічні захворювання. Не слід застосовувати препарат у період вагітності та лактації, немовлятам та дітям до 6 років.
Передозування.
- При перевищенні рекомендованих доз
можливі загальнорезорбтивні побічні явища, характерні для препаратів диклофенаку: блювання, відрижка, неприємні відчуття в епігастральній ділянці, діарея, головний біль, запаморочення. Рекомендується симптоматична терапія, специфічного антидоту нема.
Особливості застосування.
- З обережністю призначають
пацієнтам із захворюваннями печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту в анамнезі. Слід запобігати потраплянню гелю на відкриті рани, а також в очі та на слизові оболонки. З метою підвищення ефективності лікування можливе застосування оклюзивних пов’язок.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- Взаємодії Диклосану з
іншими лікарськими засобами не встановлено. Необхідно враховувати, що диклофенак може потенціювати ефект антикоагулянтів, глюкокортикоїдів, препаратів літію, а також послаблювати дію сечогінних засобів групи тіазиду і фуросеміду, підвищувати концентрацію дигоксину в крові, знижувати ефективність інших препаратів групи нестероїдних протизапальних засобів, посилюючи їх ульцерогенну дію на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.
Умови та термін зберігання.
- Зберігати в захищеному від
світла місці при температурі від 10 оС до 20 оС.
Термін придатності – 2 роки.